«І кров століть, і гул віків…»

                     Розташовані на високому стрімкому стометровому лівому березі річки Джурин села Нирків і Нагоряни на Тернопіллі – все, що залишилося від Червоногорода, одного з найстаріших українських міст, столиці могутнього Червоногородського князівства. За часів Речі Посполитої це був центр однойменного повіту  Подільського воєводства. Італійський архітектор і сама природа створили тут унікальний каскадний 16-метровий водоспад, що приводить у захват туристів. Ще на початку ХХ століття своєю красою і величчю вражав старовинний замок. З часів встановлення радянської влади почалося його запустіння і руйнування. Дві вцілілі зубчасті білосніжні вежі з німим докором нагадують про неординарну історію цього місця.




Ефір : 11.07 о 18:35



Давній Галич

 «Давній Галич»

     У літописах Галич уперше згадується в 1113 році. А у XII столітті з містечка удільних князів Київської Русі Галич швидко перетворюється на столицю самостійного Галицького князівства, а потім могутнього Галицько-Волинського князівства і найбільше місто Русі. Пізніше король Данило Галицький переніс столицю в Хелм, а потім до Львова. Цей літописний Галич знаходився в 6 км від сучасного міста Івано-Франківської області у селі Крилос. Про це нагадує пам’ятний знак Галицької землі.
Князівський двір Ярослава Осмомисла, саркофаг з його останками знайшов у першій половині  XX століття львівський археолог Ярослав Пастернак. Останнім часом українськими археологами виявлені залишки фундаментів ще 15 білокамінних і дерев’яних церков давнього Галича. Усе це входить тепер у Національний історичний заповідник «Давній Галич».


 

Ефір :

08.02 о 22:55




[an error occurred while processing this directive]


Виноградів

 «Виноградів. Старовинне місто»

      Районний  центр Закарпатської області місто Виноградів розташоване на правому березі річки Тиси біля підніжжя погаслого вулкану – Чорної гори.
Ще у X–XI ст. угорці заснували тут укріплений прикордонний пост для захисту від набігів печенігів і половців.
Ці укріплення мали назву Канків. Бо за легендою тут хазяйнував колись розбійник Канко. Від давньої твердині залишилися самі руїни після того, як краєм пронеслася орда Батия.
Пізніше протягом кількох століть ці землі були частиною королівських маєтків.
Поселення отримало назву Севлюш, що в перекладі з угорської означає «чорний виноград».
Потім король подарував Севлюш і землі, що його оточували, своєму відданому полководцю Петеру Перені, який геройській відзначився в битві з турками.
Барони Перені, один з найбагатших родів Закарпаття, володіли цими землями без малого чотири століття. Останній з династії – Жигмонд Перені був страчений австрійським урядом за участь в антигабсбурзькій угорській революції у середині XIX сторіччя… Про все це сьогодні нагадують руїни замку і ботанічний заказник «Чорна гора»


 

Ефір :

17.04 о 20:10




 

ДТРК "Культура" тел\факс +38 (044) 292-81-43   Астра 1G 12304,5 мГц   kultura_tv@i.ua
Київ, вул. Туманяна 15 тел\факс +38 (044) 292-61-70